Спиці для в'язання

Спиці є засобом ручного в'язання, тому від їх якості і правильності підбору значною мірою залежить і якість в'язаного полотна.

Спиці бувають прямі і кільцеві, або кругові, — дві прямі короткі спиці, сполучені між собою металевим тросом або капроновою ниткою.

Прямі спиці можуть бути металевими, дерев'яними, кістяними або пластмасовими.

Металеві спиці найчастіше виготовляються із сталевого дроту. Добре відшліфовані, покриті нікелем або хромом, сталеві спиці забезпечують легке ковзання нитки, не бруднять рук, пряжі, не змінюють своєї форми. Ці якості сталевих спиць є незамінними, якщо врахувати, що навіть найменші шорсткості і подряпини надламывают ворсинки ниток, від чого в'язане полотно стає менш міцним і пухнастим і, природно, набуває негарний вигляд. Єдиним недоліком цих спиць є дещо більшу вагу, ніж в інших.

Спиці великих діаметрів краще виготовляти з алюмінію. Однак алюмінієві спиці легко гнуться і швидко окислюється, внаслідок чого бруднять пряжу і руки. Тому вони застосовуються головним чином для в'язання виробів з чорної вовни.

Кістяні спиці досить легкі, не бруднять пряжі, але дуже гнуться, що ускладнює роботу. Вони зручні для в'язання пухнастих виробів.

Кінці спиць повинні бути помірно гострими. Дуже гострі спиці розщеплюють нитку і тому ускладнюють в'язку, тупі ж розтягують петлі і уповільнюють роботу. Гострі спиці необхідні для більш дрібних візерунків і тонкої роботи.

Спиці розрізняються за номерами, причому номер спиці дорівнює його діаметру (у міліметрах). Зазвичай треба мати набір спиць діаметром від 1 до 5,5 мм, через півміліметра, тобто від № 1 до № 5,5. Більш тонка пряжа вимагає відповідно і більш тонких спиць. В'язання тонкими спицями з товстих ниток дає занадто щільну в'язку, кожну петлю доведеться в'язати з зусиллям, полотно вийде жорстке, нееластичне. В'язання ж товстими спицями з тонких ниток, навпаки, дає нерівномірне, пухку в'язку.

Спицы малых номеров (№ 1, 2) применяются главным образом для вязания женских изделий — блузок, жакетов и других изящных вещей из тонкой шерсти. Но они могут применяться и в других случаях. Например, резинка, вы­вязанная тонкими спицами, отличается большей эластич­ностью (упругостью, стянутостью).

Спицы № 2, 2,5, 3 употребляются для вязания изделий из шерсти, сложенной в две или три нити. Спицами № 3, 3,5 вя­жутся изделия из толстой пряжи.

Прямые спицы используются для прямого, или плоско­го, вязания, а также для вязания небольших трубчатых из­делий — носков, варежек и т. п. Для круговой вязки боль­ших изделий, а также в случае большого количества пе­тель применяются кольцевые спицы.

Для вязания на двух спицах используются длинные спицы (до 40—45 см), для вязания на пяти — короткие (до 20—25 см).

Номер спиц выбирают соответственно толщине рабо­чей нити: спица должна быть почти в два раза толще ни­ти. Определить это можно так: сложите нить вдвое и слег­ка скрутите — толщина скрученной нити равняется диа­метру нужной спицы.

Слід пам'ятати, що у деяких в'язальниць з часом виробляється індивідуальна манера роботи: в'язати трохи сильніше або слабкіше звичайного. Тому необхідно вносити поправку при виборі номера спиць: якщо виконавиця в'яже слабо, то спиці потрібно брати на полномера менше, якщо туго — то на стільки ж більше.